📌 Урожай Диявола . Трейлер.

1 семестр 2016р.- семестр творчого розвитку особистості

Виховання творчої особистості – головне завдання Вчителя ХХІ століття . Талант і творча обдарованість стають нині запорукою інтенсивного економічного розвитку країни і сприятливим чинником національного престижу. 

Сьогодні у нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадян. Тому завдання вчителя не тільки виявляти, розвивати таких учнів, а й привернути увагу до них науковців, психологів, друзів, колег, батьків.

Передумови люблінської унії

Коротко про історію України

ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (друга половина XIV - перша половина XVII ст.)

Хронологія подій

1316—1341 pp. — князювання Великого князя Гедиміна.

1324 p. — похід князя Гедиміна на Київське князівство.

1345—1377 pp. — князювання великого князя Ольгерда.

1349 p. — загарбання польськими феодалами більшої частини Галичини.

1352 p. — розділ між Польщею і Великим князівством Литовським земель Галицько-Волинської Русі. Приєднання до Польщі Галичини і частини Поділля, а до Великого князівства Литовського — Волині й Берестейської землі.

ПІД ВЛАДОЮ ПОЛЬСЬКОЇ ТА ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВ (XIV- XVI СТ.). УТВОРЕННЯ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА

1. Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.

Впродовж XIV-XV ст. між могутніми сусідами розпоча­лася боротьба за оволодіння Україною. Після смерті Юрія-Болеслава II король Польщі вступив у Галичину. Йому вдалося оволо­діти кількома фортецями. У Львові поля­ки пограбували княжий палац на Високо­му Замку. Проте, не маючи си­ли, польське військо відступило.

Тим часом волинське боярство, шука­ючи собі князя, спинилося на кандидатурі Любарта Гедиміновича, який вва­жався спадкоємцем

Галицько-Волинське князівство. ТЕСТИ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний.

1.Оберіть князя, який утворив у 1199 р. Галицько-Волинське князівство:

А) Ярослав Осмомисл

Б) Роман Мстиславович

В) Данило Романович

Г) Володимир Ярославич

КИЇВСЬКА РУСЬ. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА Хронологія подій

V ст., кінець — заснування Києва.

VIII—IX ст. — формування східнослов'янської держави Київська Русь.

860 р. — похід Аскольда на Візантію. Київська держава вперше заявила про себе світу.

860-ті pp. — просвітницька діяльність Кирила і Мефодія.

882—912 pp. — князювання Олега з роду новгородського князя Рюрика в Києві після вбивства Аскольда.

907, 911 pp. — походи Олега на Константинополь. Укладання договорів Русі з Візантією.

Галицько-Волинська держава

Данило Галицький та його політика

Внутрішня та зовнішня політика Данила Галицького.

Спадкоємцями Романа були два малолітні сини, Данило і Василько; їх опікункою і регенткою була Романова вдова – Анна. У справи Галицько-Волинської держави почали втручатися сусідні держави, Угорщина й Польща,так настав період сорокарічної громадянської війни (1205—1245рр.).

У 1211 р. галицькі бояри під час однієї з усобиць виганяють княгиню Анну Романову з синами з Галича, а самі правлять від імені малолітнього князя Данила Романовича. Княгиня Анна Романова разом з синами Данилом і Васильком перебували у вигнанні в Угорщині.

У 1223 р. князь Данило Галицький збудував місто Холм, нову столицю держави, і перевів туди єпископат. Разом з іншими руськими князями Данило Галицький брав участь у битві з монголами на Калці.

У 1238 році Данило здобув галицький престол. 

Галицько-Волинська держава

Становлення Галицько-Волинської держави

Карта Галицько-Волинського князівства

Історія України. Виникнення Київської Русі. ТЕСТИ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний.

1.Трипільська культура на теренах України охоплює період:

А) IV – III тис. до н. е.

Б) ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.

В) першої половини І тис. до н.е.

Г) першої половини І тис. н.е.

Архітектура і скульптура в Ук...

More presentations from Настасія Шостацька

📌Цікаво! Історія корупції в Україні.

Київська Русь

Справжня Русь

Приємного перегляду:)

📌Цікаво! Мода теж має історію

Критерії оцінювання навчальних досягнень.

Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень (учениця) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти
	2	Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії
	3	Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту
ІІ. Середній	4	Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об'єкт
	5	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій
	6	Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань
	8	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти
	9	Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти
ІV. Високий	10	Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії
	11	Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії
	12	Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її